Обзор новостей украинского законодательства

12/05/2016

 

1. При корректировке НДС по причине изменения условий договора срок давности не применяется
Срок давности в 1095 дней - только для тех расчетов корректировки, которые составляются при исправлении ошибок в налоговых накладных

ДФС у м. Києві у листі від 28.04.2016 р. №9957/10/26-15-12-01-18 нагадує, що розрахунок коригування складається як при виправленні помилки в податковій накладній, так і при зміні умов договору.
Разом з цим, ПКУ визначений строк давності для складання розрахунку коригування до податкової накладної- 1095 днів з дати складання такої податкової накладної, і лише для тих розрахунків коригування, які складються при виправлені помилок в податкових накладних.
При складанні розрахунку коригування до податкової накладної по причині зміни умов договору, строк давності, визначений статтею 102 ПКУ, не застосовується.
Отже, якщо після сплину 1095 днів, відповідно до умов договору фінансового лізингу відбувається зміна вартості об’єкта фінансового лізингу, то орендодавець (лізингодавець) повинен скласти розрахунок коригування до податкової накладної та відкоригувати податкові зобов’язання з ПДВ, а орендар (лізингоотримувач) на підставі такого розрахунку коригування має право відкоригувати податковий кредит.
Нагадаємо, що відповідно до п. 198.6 ПКУ суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше:
    - ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних;
    - для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Источник:   ГУ ГФС в г. Киеве

 

2. Компенсация расходов по уплате земельного налога и налога на недвижимость не является объектом обложения НДС
ГФС предоставила разъяснение, является ли объектом налогообложения НДС компенсация понесенных расходов по уплате земельного налога и налога на недвижимое имущество

У листі від  04.05.2016 р. №10019/6/99-95-42-01-15 ДФС наводить норми ПКУ щодо встановлення, що є об’єктом оподаткування ПДВ (п. 185.1 ПКУ) та що є постачанням послуг (пп. 14.1.185 ПКУ).
Також податківці зазначили у роз’ясненні, що згідно з пп."а" п. 198.1 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
На підставі цих норм вони прийшли до висновку, що отримання компенсації за понесені витрати зі сплати земельного податку та податку на нерухоме майно не може розцінюватись як операція з постачання послуг для цілей оподаткування ПДВ. А отже, така компенсація ПДВ не оподатковується.
Звертаємо увагу! Ґрунтуючись на цих же нормах ПКУ, а також на нормі п. 188.1 ПКУ щодо визначення бази оподаткування ПДВ, податківці вважали та й вважають, що кошти, що надійшли орендодавцю, який не є бюджетною установою, у вигляді компенсації комунальних послуг та послуг на поточне утримання приміщень від орендаря, включаються до бази оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою.
Така позиція податківців була сформована вже давно.
На сьогодні думка податківців не змінилася. Аналогічне роз'яснення розміщене в підкатегорії 101.02 "ЗІР".

Источник:   «Дебет-Кредит»

 

3. Фонд по ВПТ о правильности оформления листков нетрудоспособности
В Фонде разъяснили, на что следует обращать внимание при проверке оформления листков нетрудоспособности

Київське міське відділення Фонду з ТВП нагадує, що обовязковими  при оформленні листків непрацездатності є:
    -
кутовий штамп і печатка закладу охорони здоровя»;
    -
підкреслене слово «первинний» або «продовження»;
    -
печатки лікаря при відкритті листків непрацездатності;
    -
зазначена причина непрацездатності;
    -
зазначений режим лікування;
    -
після стаціонарного лікування вказується прізвище лікаряпрізвище завідувача відділення, а також їх підписи;
    -
у разі продовження листка непрацездатності понад 10 днів вказується прізвище завідувача відділення;
    -
у листках непрацездатності, виданих на термін понад 30 днів, зазначаються прізвища голови і членів лікувально-консультаційної комісії (даліЛКК) закладу охорони здоровя;
    -
зазначається вік хворої дитини, за якою здійснювався догляд;
    -
вказується прізвище лікаря при закритті листка непрацездатності.
При перевірці оформлення листків непрацездатності звертають увагу на наявність виправлень. Відповідно до п. 4.5. Інструкції №532 на бланку листка непрацездатності дозволяється не більше двох виправлень (крім пунктів 2 і 4 графи лицьового боку листка непрацездатності «Причина непрацездатності», які виправленню не підлягають).
Якщо листок непрацездатності містить більше двох виправлень, його вважають зіпсованим і він підлягає заміні. Будь-яке виправлення має бути оформлене належним чином ― виправлений текст засвідчено записом «Виправленому вірити», підписом лікуючого лікаря та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності».
Проте виданий листок непрацездатності не завжди є гарантією того, що матеріальне забезпечення працівнику буде надане, у зв'язку з тим, що остаточне рішення про оплату листка непрацездатності приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації, яке оформлюється відповідним протоколом. При цьому, документи для призначення певного виду допомоги розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.
Законом №1105 передбачений вичерпний перелік підстав, при яких комісія має право відмовити в оплаті лікарняного. Найбільш поширеними з них є:
    - настання тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
    - за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
    - порушення режиму лікування застрахованими особами.

Источник:   ФСС по ВПТ

 

4. Нюансы корректировки НДС в случае реорганизации предприятия
ГФСУ разъяснила порядок составления плательщиком налога, который был реорганизован путем присоединения к другому налогоплательщику, расчета корректировки к накладной, составленной до начала реорганизации

ДФС у листі від 11.04.2016 р. №7964/6/99-99-19-03-02-15 зазначила, що для платника ПДВ, що реорганізується, ПКУ визначені особливості щодо процедури анулювання реєстрації його як платника ПДВ та визначення податкових зобов'язань з ПДВ.
Так, особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником податку як інша новоутворена особа, у тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов'язки зі сплати податку у зв'язку з розподілом податкових зобов'язань чи податкового боргу.
Реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку.
Отже, платник ПДВ, що реорганізується шляхом приєднання до іншого платника податку, підлягає анулюванню реєстрації як платника ПДВ. При цьому у такого платника ПДВ не відбувається нарахування ПДВ та коригування податкового кредиту.
Оскільки при реорганізації платника податку шляхом приєднання відбувається анулювання реєстрації платником ПДВ, то у платника податку (правонаступник) відсутні підстави для складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної платником податку, у тому числі у випадку зміни суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг.
Водночас, якщо після такої реорганізації відбувається збільшення суми компенсації вартості поставлених платником податку товарів/послуг, то платник податку як правонаступник на дату такого збільшення складає нову податкову накладну на суму такого збільшення.

Источник:   Государственная фискальная служба Украины

 

5. Малые предприятия в случае неполучения квитанции о приеме электронной отчетности могут подать бумажную
И
меют ли право хозсубъекты в случае неполучения квитанции о принятии налоговой отчетности в электронной форме предоставить ее повторно на бумажном носителе? Какая отчетность будет считаться принятой?

Податківці в інформаційно-довідковому ресурсі "ЗІР" (категорія 135.03)  роз'яснили, що суб’єкти господарювання, що належать до малих підприємств, мають право у разі неотримання квитанції про прийняття звітності у електронній формі надати повторно на паперових носіях податкову звітність до контролюючого органу (крім звітності з ПДВ).      
Великі та середні підприємства, а також платники ПДВ, незалежно від того, чи належать вони до великих та середніх підприємств, такого права не мають, оскільки зобов’язані подавати податкову звітність виключно в електронній формі.
Оригіналом податкової звітності, отриманої контролюючим органом, буде вважатись документ, який надійшов останнім до закінчення граничного терміну, встановленого законодавством для подання податкової звітності, за умови його правильності.

Источник:   Общедоступный информационно-справочный ресурс

 

6. Отражаем в учете по налогу на прибыль и НДС списание кредиторской задолженности
П
ри списании кредиторской задолженности предприятие формирует доходы на всю сумму такой задолженности без корректировки финансового результата до налогообложения в налоговом учете

ДФС у Дніпропетровській області  роз'яснила, що списання з балансу кредиторської заборгованості відбувається одночасно з визнанням цього зобов’язання іншим операційним доходом того періоду, в якому зобов'язання визнано таким, що не підлягає погашенню, з відображенням у рядку 2120 Звіту про фінансові результати (форма №2). Показник цього рядка враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування та впливає таким чином на об’єкт оподаткування податком на прибуток.
Розділом III  ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці на суму списання безнадійної кредиторської заборгованості.
Отже, при списанні кредиторської заборгованості підприємство формує доходи на всю суму такої заборгованості без коригування фінансового результату до оподаткування в податковому обліку.
Щодо наслідків податкового обліку з ПДВ при списанні кредиторської заборгованості, яка не підлягає погашеннюподатківці повідомили наступне.
Якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не підлягають погашенню з підстави ліквідації контрагента, то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту. При цьому коригування податкового кредиту у вказаному випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки. Аналогічна позиція ДФСУ викладена в листі від 05.10.2015 р. №21062/6/99-99-09-03-02-15.

Источник:   ДФС у Дніпропетровській області

Подготовлено по материалам http://dtkt.com.ua/?lang=ua